неділю, 7 жовтня 2012 р.

Перші спроби шити іграшки

Цього літа на мене напала тільдоманія. Я просто закохалася у чарівні ляльки - вони здаються якимись казковими, повітряними, з іншого виміру.
Моя перша Тільда - це зайчиха, яку ми охрестили Любцею))) Старша доня щодня ходила з нею в садок і лягала спати, тому зараз вона виглядає доволі поношеною. Любця чемна дівчинка, тому шилася без проблем і за один вечір. Є фото, де вона відразу після "народження":

Далі у нас з"явився Лис Микита, але був недовго, бо поїхав жити до Косова до моєї сестри.    Ми разом шили Лиса, ще фарбували тканину в оранжевий колір харчовими барвниками, бо у навності мали лише білу. За викрійку мордочки взяли розгорнутий конус. Потім дійшли висновку, що якби пошили нашого звіра з білої тканини, то вийшов би цілком пристойний білий пацюк. Моя Наталя має фанатичний захват від лисиць і всього, що з ними пов"язано, тому від Микити була у захваті)))


Наступним став песик Бублик. Бублик у нас поїхав найдальше - до Канади. Його я шила на замовлення своєї коліжанки для її синочка Ромчика. Він фанатіє від собак так само, як моя сестра від лисиць. Особливість Бублика - він шитий виключно руками, без застосування швейної машинки. Так сталося випадково, бо я почала шити іграшку, коли гостювала у мами. Ця собака-обіймака з успіхом може використовуватися в якості подушки:

Шила б знову, але у мене сезонна хвороба - в"язання називається))) Мушу трошки перехворіти)

пʼятницю, 5 жовтня 2012 р.

Осінь

Люблю осінь. Коли вже не смалить сонце і можна вдосталь надихатися прохолодою. Коли все довкола золоте і ошатне. Коли дощ дає натхнення щось творити.
Восени у мене особлива потреба у в"язанні))) Просто руки сверблять створювати щось тепленьке, в тому числі і за кольором. Тим більше, що мої постійні клієнти - мої дві донечки-красуні)))
ось болеро для старшої з Manі di Fata:


А цей сарафанчик - аналог платтячка від Gymboree, в"язався по фотографії без опису для Тоні на 2-й День народження, а цьогоріч перейшов у власність Христинки:

Ну і на завершення - комплектик із залишків пряжі, доцькин улюблений. Насправді практично, бо тепло, і по-модньому)))