Шерстяний мак

Є на Куфері перечудова гра - "Робимо разом". Завдяки їй здійснилася моя давня маленька  мрія -  спробувати себе у мокрому валянні. Чомусь боялася наважитися і, відповідно, купити матеріал. А тут мені надіслали все необхідне, виклали МК і я спробувала. І в мене вдалося)

Платтячко з Phildar

Зв'язала для своєї молодшої принцеси. Шерстяне, тепленьке, простеньке і гарне. Бачу його у поєднанні з червоним гольфиком і червоними колготками

Імпровізація)

У старій шафі довгий час лежав шарф брудно-блакитного кольору.  Мені такий не пасує, але пасує до очей моєї доні. Трохи порізала, трохи додала гачка.Ось що з того вийшло:

Перший джгутик

Ви ще не захворіли гачкованими джгутиками з бісеру? Бо мене скосило відразу наповал))) Не буду вникати у всі особливості і нюанси гачкування цієї краси - інформації на просторах всесвітньої мережі є вдосталь. Просто покажу свої перші кроки.
Цей набір - подарунок моїй доні на третій День народження. Діаметр 8 бісерин, в'язаний півстовпчиком, бісер чеський:

Тоні сподобалося, та й, зізнаюся, виглядає на ній справді гарно. Принаймні, дитині підходить більше, аніж золотий ланцюжок, НМСД)))

Зимове

Взимку я лінива)

Цієї зими лінувалася щось писати, тому постараюся в одному пості перелічити все, що в мене зв'язалося довгими зимовими вечорами.

Перші спроби шити іграшки

Цього літа на мене напала тільдоманія. Я просто закохалася у чарівні ляльки - вони здаються якимись казковими, повітряними, з іншого виміру.
Моя перша Тільда - це зайчиха, яку ми охрестили Любцею))) Старша доня щодня ходила з нею в садок і лягала спати, тому зараз вона виглядає доволі поношеною. Любця чемна дівчинка, тому шилася без проблем і за один вечір. Є фото, де вона відразу після "народження":

Далі у нас з"явився Лис Микита, але був недовго, бо поїхав жити до Косова до моєї сестри.    Ми разом шили Лиса, ще фарбували тканину в оранжевий колір харчовими барвниками, бо у навності мали лише білу. За викрійку мордочки взяли розгорнутий конус. Потім дійшли висновку, що якби пошили нашого звіра з білої тканини, то вийшов би цілком пристойний білий пацюк. Моя Наталя має фанатичний захват від лисиць і всього, що з ними пов"язано, тому від Микити була у захваті)))

Наступним став песик Бублик. Бублик у нас поїхав найдальше - до Канади. Його я шила на замовлення своєї коліжанки для її синочка Ромчика. Він фанатіє від собак так само, як моя сестра від лисиць. Особливість Бублика - він шитий виключно руками, без застосування швейної машинки. Так сталося випадково, бо я почала шити іграшку, коли гостювала у мами. Ця собака-обіймака з успіхом може використовуватися в якості подушки:

Шила б знову, але у мене сезонна хвороба - в"язання називається))) Мушу трошки перехворіти)

Осінь

Люблю осінь. Коли вже не смалить сонце і можна вдосталь надихатися прохолодою. Коли все довкола золоте і ошатне. Коли дощ дає натхнення щось творити.
Восени у мене особлива потреба у в"язанні))) Просто руки сверблять створювати щось тепленьке, в тому числі і за кольором. Тим більше, що мої постійні клієнти - мої дві донечки-красуні)))
ось болеро для старшої з Manі di Fata:

А цей сарафанчик - аналог платтячка від Gymboree, в"язався по фотографії без опису для Тоні на 2-й День народження, а цьогоріч перейшов у власність Христинки:

Ну і на завершення - комплектик із залишків пряжі, доцькин улюблений. Насправді практично, бо тепло, і по-модньому)))