Грандіозний процес)

Шию панно в садок. Це буде найбільша шита робота після печворкового покривала, але там просто зшивалися квадрати, а тут аплікація.
Отож, фінальні розміри заплановані як 120*90 см. У роботі використовую підручні матеріали, тобто щось спеціально не купую, хіба фетр, з якого мають бути зроблені майбутні елементи килимка.


На сьогодні є отаке:

Ще один органайзер

Зробила другий приз для ПІФ-лотереї на Куфері. Цей вже у стриманіших тонах, зате з крапелькою блиску - у роботі використала перламутрові лелітки (вона заховані у білому мереживі на кишеньці і створюють гарний ефект) та стеклярус.

Складений вигляд:

Розгорнутий вигляд:

Манекен карликовий)

Отакий манекен зшився у мене. "Міні" назвати його не можу, бо на зріст має біля 40 см разом з підставкою, тому обзиваю карликовим)
Починався як гольниця. Потім я подумала, що для гольниці він мабуть трохи завеликий. Хоча якщо професійно займатися шиттям, то в самий раз. А потім спробувала його у якості підставки для прикрас - і з цією роллю він справився на відмінно. Врешті-решт мій манекенчик виявився універсальним)

 Гольниця:

Для прикрас:

Вінтажний органайзер

Мабуть вдома у кожного є купа старих непотрібних компакт-дисків. І шкода викинути, і майбутнє у них не світле)))
По МК з просторів інтренету спробувала я зробити дорожний міні-органайзер для всіляких рукодільних дрібниць. Ось що у мене вийшло:

Вийшла така маленька мила вінтажна штучка, причому і красива, і корисна)))

До речі, вона і дві таких же (поки в процесі) шукатимуть власницю в лотереї - PIF на рукодільному форумі "Куфер майстрині" на честь першого року діяльності ресурсу.

Перші спроби шити іграшки

Цього літа на мене напала тільдоманія. Я просто закохалася у чарівні ляльки - вони здаються якимись казковими, повітряними, з іншого виміру.
Моя перша Тільда - це зайчиха, яку ми охрестили Любцею))) Старша доня щодня ходила з нею в садок і лягала спати, тому зараз вона виглядає доволі поношеною. Любця чемна дівчинка, тому шилася без проблем і за один вечір. Є фото, де вона відразу після "народження":

Далі у нас з"явився Лис Микита, але був недовго, бо поїхав жити до Косова до моєї сестри.    Ми разом шили Лиса, ще фарбували тканину в оранжевий колір харчовими барвниками, бо у навності мали лише білу. За викрійку мордочки взяли розгорнутий конус. Потім дійшли висновку, що якби пошили нашого звіра з білої тканини, то вийшов би цілком пристойний білий пацюк. Моя Наталя має фанатичний захват від лисиць і всього, що з ними пов"язано, тому від Микити була у захваті)))

Наступним став песик Бублик. Бублик у нас поїхав найдальше - до Канади. Його я шила на замовлення своєї коліжанки для її синочка Ромчика. Він фанатіє від собак так само, як моя сестра від лисиць. Особливість Бублика - він шитий виключно руками, без застосування швейної машинки. Так сталося випадково, бо я почала шити іграшку, коли гостювала у мами. Ця собака-обіймака з успіхом може використовуватися в якості подушки:

Шила б знову, але у мене сезонна хвороба - в"язання називається))) Мушу трошки перехворіти)